Подорож по Аргентині
Аргентина – батьківщина танго, справжніх стейків і дуже красивих і життєрадісних людей. Срібні копальні і льодовики Південної півкулі, Буенос-Айрес і мис Горн, океани, гори і архіпелаг Вогняна Земля – все про Аргентину.
Аргентина – батьківщина танго, справжніх стейків і дуже красивих і життєрадісних людей. Срібні копальні і льодовики Південної півкулі, Буенос-Айрес і мис Горн, океани, гори і архіпелаг Вогняна Земля – все про Аргентину.
Аргентина – квінтесенція півдня. Добра половина місцевих реалій гордо носить звання «найбільш південних». Для початку – найпівденніша в світі залізниця: аргентинська відповідь буржуазному Східному експресу і суворому вітчизняному Транссибу – Патагонська ширококолійка, побудована, між іншим, з континентальним розмахом: близько 30 років робіт і небачені для настільки далеких країв зручності – вагони марки «Фіат-Конкорд »з різними викрутасами, типу фарфорових умивальників і різьблених стільців, а також спеціальні причепи для транспортування авто. Далі – найпівденніше місто на планеті Ушуайя, на променаді біля гавані якого так приємно споглядати літні абрикосові заходи. Нарешті – найпівденніші на Землі льодовики (не рахуючи, зрозуміло, полюса), з постійним сухим тріском сповзають з гір до кришталевих «срібних» озер Лаго-Арджентіна. Додатковий бонус: відома всім нам з дитинства Патагонія, увічнена мсьє Верном, теж знаходиться тут. Загалом, «хто веселий – той сміється, хто хоче – той доб’ється, хто шукає – той завжди знайде!»
У країні є готелі двох типів – місцевих і міжнародних «мереж». Перші, як правило, схильні незаслужено приписувати собі одну зайву зірочку, рівень же других повністю відповідає заявленому. Готелів, що працюють за системою «все включено» в країні мало, в основному готелі пропонують або сніданки, або напівпансіон.
Для початку – невелика порада: забудьте про рибні ресторани в Аргентині. Знайти їх там практично неможливо, а навіть якщо і знайдете, то пошкодуєте. Аргентина – це м’ясо! Одне з кращих в світі. І вино.
Аргентинські кулінари відомі своїм майстерним поводженням з яловичиною. Крім того, після подорожі по ресторанах країни у туриста цілком може скластися враження, що він відвідав чи не всі країни Південної Америки – настільки люблять місцеві кухарі «позичати» рецепти у своїх сусідів по континенту. Те ж саме відноситься і до спиртних напоїв. Аргентина відома як один з провідних світових виробників вина, однак адепти текіли, віскі, горілки або бренді теж не відчують тут дефіциту своїх улюблених напоїв. Ну а дозвілля ідейних або мимовільних супротивників алкоголю скрасить справжній мате в автентичних калебаса, що традиційно випивається через срібну трубочку.
Чайові в Аргентині складають 5-10% від рахунку за обслуговування, в дорогих закладах вони нерідко вже включені в рахунок.
Якщо ви зважитеся побалувати себе походом в відомий ресторан, особливо у вихідний день – обов’язково бронюйте столик заздалегідь. Інакше доведеться відстояти пристойну чергу на вході.
У всіх ресторанах на узбережжі Атлантичного океану прекрасно готують страви з дарів моря. Аргентинською «спецстравою» можна вважати пиріжки з тонкого тіста «емпанадас», які вважаються іспанським внеском в місцеву кулінарію.
Вечеряють аргентинці пізно – найраніше о 9 годині вечора. До цього часу більшість ресторанів подає лише легкі закуски типу піци і сендвічів: «велика кухня» починає роботу тільки з настанням темряви.
Матеріали з сайту: tonkosti.ru
Велика частина всіх міжнародних авіарейсів приймаються найбільшим в Аргентині аеропортом, розташованим в Буенос-Айресі: «Есейса». Другий за значимістю аеропорт країни: «Міжнародний аеропорт імені Хорхе Ньюбері» в Буенос-Айресі. Міжнародні рейси приймаються також аеропортами міст Мендоса і Кордова.
З України немає прямих рейсів, тому дістатися до Аргентини можна тільки з пересадками. Кращі варіанти пропонують «Turkish Airlines» по маршруту Москва – Стамбул – Буенос-Айрес (22 години шляху з урахуванням стикування, квиток від 550 USD в одну сторону), «Aerolineas Argentinas» за маршрутом Москва – Барселона – Буенос-Айрес (20 годин в дорозі з урахуванням стикування, квиток від 900 USD в одну сторону).
Далекі відстані в країні зручніше і швидше за все долати на літаку завдяки розгалуженій мережі повітряних шляхів і наявності аеропортів у великих містах. Квитки краще бронювати заздалегідь, також слід мати на увазі, що бувають затримки рейсів.
Залізничний транспорт в країні популярний, проте в деяких районах недостатньо добре розвинений. Спеціальні туристичні поїзди курсують в регіонах Патагонії і Месопотамії, а міський транспорт представлений автобусами, приміськими поїздами і таксі. У Буенос-Айресі є метро.
Міжнародні автобусні маршрути з’єднують Аргентину з країнами-сусідами: Чилі, Болівією, Уругваєм, Парагваєм і Бразилією. З Жужу і Сальти відправляються автобуси до Ла-Кьякі, звідки пішки або на таксі можна перетнути болівійський кордон. З цих же міст можна доїхати до розташованого прямо на кордоні болівійського місто Якуіба, звідки відправляються автобуси в болівійський же департамент Санта-Крус. З чилійськими містами Аргентину пов’язують маршрути з Сальти в Сан-Педро-де-Атакаму, з Мендоси в Сантьяго, з Барілоче в Пуерто-Монт, з Ушуайі в Пунта-Аренас.
Навіть побіжного погляду на карту Аргентини досить, щоб побачити розвинену дорожню мережу. Причому розвинена вона краще, ніж практично в усіх сусідніх країнах, нехай і далека від рівня Європи. Більшість федеральних трас в Аргентині знаходяться в ідеальному стані. У зимовий час (з травня по вересень) частину доріг в південній частині Аргентини і в Патагонії часто закривають через рясні снігопади.
Однак головна проблема аргентинських доріг полягає в тому, що раптово ідеальне дорожнє полотно може змінитися на звичайну ґрунтовку або взагалі перетворитися на бездоріжжя. На щастя, таких ділянок в країні не так багато, як не багато і платних трас.
У великих містах до вартості оренди авто в Аргентині додасться не тільки плата за бензин, але ще і дуже немаленька сума за парковку. Найдорожчий паркінг по країні – в центрі Буенос-Айреса. На більшій частині вулиць в центрі столиці парковка в принципі заборонена, або вдень з понеділка по суботу вона платна. Альтернатива – криті паркінги, ціна на які може бути вище 3 USD за годину. У сусідніх з центром районах Буенос-Айреса паркуватися простіше. Однак основні вулиці тут також входять в зону платного паркування, а криті паркінги коштують в середньому 2 USD за годину або 8-13 USD на добу.
Імпорт автомобілів до Аргентини неймовірно дорогий. Тому 99% місцевого ринку зайнято авто, виробленими на території країни. Сегмент luxury тут представлений дуже бідно: у більшості жителів Аргентини зовсім невисокі доходи, та і роз’їжджати на крутій машині буває небезпечно. Так що поганяти на BMW по Аргентині навряд чи вдасться, або обійдеться це в рази дорожче, ніж в Європі.
Olavarría (54.34km)
Azul (46.74km)
Argentine peso, $
BOL, BRA, CHL, PRY, URY
76.32 ARS
300 ARS
+54