Напрямки
Елегантна Франція – це відпочинок з шармом: насичена «екскурсійка», відпочинок на витонченому Лазурному Березі, знамениті музеї, гастрономічні провінції і замки Луари. Кухня, вино і гірськолижні курорти – все про Францію.
«Краще Франції поки нічого не придумано» – ця фраза де Голля так і напрошується на суворе спростування, хоча б в масштабах Європи. Напевно ж у суміжних країн знайдеться, чим перевершити зарозумілих жабників! Взяти, наприклад, знамениті фахверкові будинки Німеччини. Що? В Ельзасі такі ж? Гм, справді. Гаразд, дивимося на сусідню Бельгію з її особливим шармом доглянутого села, автентичною картоплею фрі і «винним» пивом … Що? Все це знайдеться і у Нор-Па-де-Кале? Чорт, справді так. Ну добре, але вже чисто британським фішкам – туманам з Гольфстріму, червоним телефонним будкам, плетистим трояндам на камінних стінах сільських будинків і вересовим пустками з велетенською галькою обкачаних льодовиками валунам – їм-то у Франції взятися точно нізвідки? І знову мимо: у не настільки знаменитій, як Париж або Ніцца, але милій серцю багатьох мандрівників Брітані всього цього чи не більше, ніж в Англії. Якщо ж говорити про південних сусідів, то шанувальники Італії відчують себе як вдома в сонячному Провансі, а Іспанії – в горах Піренеїв і на сухих рівнинах Лангедоку.
І ніяк не вийде промовчати про тисячу інших речей, які і роблять Францію – Францією. Про гуркот припливу біля підніжжя «восьмого дива світу» гори Сен-Мішель, про замки Луари – витончених, ніби різьблені шкатулки епохи Ренесансу. Про геніальний несмак Ейфелевої вежі і кольорові відблиски середньовічних вітражів Сент-Шапель. Про горгульї Нотр-Даму які встромили свій кам’яний погляд в скляні грані Дефанса, про горбаті провулки Монмартра, неосяжні зали Лувру, хрустке повітря Монблану і теплі аромати випічки і кави з паризьких бульварів.
До недавнього часу серед французьких готелів не було закладів категорії 5*, максимальна була 4* люкс. У 2009 році місцева влада виправила це прикре упущення, ввівши в країні офіційну вищу категорію «п’ять зірок». Про існування готелів рівня 1* краще забути відразу (та й про «двушки» довго не думати), «трьохзірковики» ж відрізняються великим розкидом цін і якості. Кращі з них цілком можна прирівняти до європейських «четвірок». Ціни на непоганий двомісний номер в пристойному кварталі Парижу починаються від 75 EUR і сягають нескінченності. Те ж саме в провінції обійдеться в 50-60 EUR (мова не йде про занадто туристичні місця типу Лазурного берега, де ціни легко можуть затьмарити паризькі).
Є два непоганих способи заощадити на готелях. По-перше, їх завжди краще бронювати за кілька місяців: різниця в ціні може відрізнятися на третину і більше. По-друге, є сенс вибирати розміщення без сніданку – той же продуктовий набір в найближчому бістро обійдеться дешевше, а спостереження за міським життям і атмосфера паризького ранку стануть безкоштовним додатком.
На гірськолижних курортах Франції готелів не дуже багато, більшість об’єктів розміщення становлять трьох-, чотириповерхові шале. Апартаменти класифікуються звичними «зірками» від двох до чотирьох, а також напівофіційними «сонечками» (Pier Vacance) і «пташками» (Mayera). До речі, французькі готелі часом навмисно занижують власну «зірковість» – економлять на податках
Французька кухня з її здатністю вишукано поєднувати непоєднуване і розгледіти гастрономічний «матеріал» в самих невідповідних для цього продуктах безумовно заслуговує пильної уваги. Кожен регіон країни вніс в загальну кулінарну скарбничку посильний внесок: район Рона – Альпи, наприклад, славиться запіканкою з тонких скибочок картоплі «Гратан дофінуа», а в центральних Альпах як ніде готують фондю. Відновити сили після напруженого лижного дня допоможе тарілка «буйябеса» – марсельського «мультирибного» супу, що прекрасно прижився на сніжній півночі.
Як правило, час обіду в ресторанах – з 12:00 до 15:00, вечері – з 19:00 до 23:00. В інший час там зазвичай пропонують холодні закуски.
Франція – не тільки країна високої кухні з відповідними цифрами в меню. Численні брассері й бістро (приблизні аналоги наших кафе), Креперія (різновид млинцевих) і маленькі невеликі ліванські, алжирські, китайські ресторанчики подбають про те, щоб ви не залишилися голодними. У подібних закладах цінник за повноцінний обід починається з 12-15 EUR на людину, чим далі від центру – тим нижче.
В кафе і барах на спеціальних дошках біля входу зазвичай вказують дві ціни: au comptoir (біля стійки) і а salle (за столом). Перша, зрозуміло, завжди нижче. Найдешевше харчуватися близько полудня – там, де ресторани і кафе в цей час відкриті. Також можна непогано заощадити, вибираючи при замовленні Menu du jour – аналог нашого комплексного обіду, з тією різницею, що французькі заклади пропонують два-три варіанти страв на вибір.
Матеріали з сайту: tonkosti.ru
Найпопулярніший і найзручніший вид міжміського транспорту – поїзди. Система французьких залізниць досить складна, але контролюється всього однією компанією – Національним суспільством залізниць (SNCF). Для туриста це зручно тим, що будь-які квитки можна забронювати на одному сайті.
Далекі відстані має сенс долати на поїздах TGV – середня швидкість 250 км/год дозволяє їм на рівних конкурувати з літаками. Thalys, Eurostar і Lyria використовують той же рухомий склад і зв’язують Францію з навколишніми країнами – від Бельгії до Італії. На всі поїзди TGV варто купувати квитки заздалегідь: наприклад, переїзд Париж – Ліон, оплачений за три місяці, обійдеться приблизно в 29 EUR, а на вокзалі вже втричі дорожче.
Потяги Intercites – хороший компроміс ціни і швидкості, вони незамінні для довгих нічних переїздів.
Потяги TER – аналог наших електричок, вони зручні для пересування в межах департаменту або регіону.
Якщо ви плануєте багато пересуватися по країні, то придбання спеціального проїзного для іноземців France Rail Pass допоможе істотно заощадити (в середньому близько 20%).
Автобусна мережа Ouibus належить SNCF і дозволяє подорожувати як автобусом, так і з пересадкою поїзд-автобус за єдиним квитком. Ціни помітно нижче, ніж на залізниці: наприклад, маршрут Париж – Ліон коштує від 9 EUR.
Isylines – місцевий підрозділ компанії Eurolines, їх автобуси також завжди до послуг бажаючих заощадити – цінник того ж переїзду Париж – Ліон починається з 7 EUR.
Повітряний транспорт у Франції не відстає від наземного: аеропорти є в абсолютній більшості великих і середніх міст. Компаній-лоукостерів безліч, але особливий інтерес представляють дві:
З 1995 р кожна агломерація з населенням понад 100 тис. чоловік зобов’язана сама проектувати і розвивати місцеву систему транспорту – звідси приголомшливе різноманітніття способів пересування у французьких містах.
Судіть самі:
Муніципальний транспорт знаходиться на балансі місцевої влади, тому політика ціноутворення, знижок, пільг і т. д. може сильно відрізнятися від одного міста до іншого.
Щоб не загубитися в цьому різноманітті, намагайтеся заздалегідь дізнатися на сайті потрібного вам міста особливості його транспортної системи. Транспорту великих міст часто присвячені окремі сайти.
Якщо ліниво шукати інформацію, то ось цей сайт присвячений виключно французькій транспортної системі, містить величезну базу даних і здатний виконати левову частку роботи за вас.
Якщо у вас є міжнародні водійські права, можна взяти машину напрокат. Але є нюанси: в сучасній Франції машини з дизельним двигуном потрапили в опалу, в автопарках прокатників їх все менше, тому краще такі авто бронювати заздалегідь. Те ж відноситься до машин з коробкою-автоматом: вони малопопулярні у французів, вимагають сплати додаткового податку, тому рідкісні і дороги в оренді.
Прихильникам здорового способу життя варто скористатися прокатом велосипедів – всього за 1,70 EUR можна отримати доступ до сервісу на добу (від вас будуть потрібні дані кредитної картки і гарантійний депозит в 150 EUR). Аналогічні послуги доступні у всіх великих містах країни.
Цей спосіб хороший і тим, що він «умовно-безкоштовний»: перші півгодини оренди обійдуться вам в 0 EUR, та й наступні півгодини за 1 EUR не сильно напружать гаманець.
Спосіб 21 століття – оренда електромобіля. Щоб отримати нові враження і заодно пристойно заощадити, до процедури потрібно готуватися заздалегідь: спочатку зареєструватися на сайті системи (прив’язати кредитну карту і відправити електронною поштою копії закордонного паспорта і водійських прав). Якщо валідація пройшла успішно, вам прийде відповідне повідомлення і буде присвоєно індивідуальний номер учасника. Потім, уже в Парижі, потрібно буде отримати членську карту на одній із стоянок електромобілів. Мережа Autolib швидко поширюється з Парижа на весь регіон Іль-де-Франс, тому цей варіант дуже зручний для дослідження околиць столиці. Крім того, подібний сервіс уже запущений в Ліоні, Бордо і курортному Аркашоні.
Це найзручніший, але і найдорожчий спосіб: крім негуманної ціни за кілометр (від 1,04 до 1,60 EUR в залежності від тарифного періоду) вам доведеться оплатити вартість посадки (від 3,80 EUR), кожне додаткове місце багажу (як правило, прирівнюється до вартості кілометра) і проїзд додаткового пасажира, якщо вас четверо (причому в цьому випадку таксист має право відмовити в поїздці). Якщо ж машина стала в пробці, застосовується погодинної тариф (від 0,50 EUR за хвилину). Ще пара неприємностей: замовлення таксі по телефону платне (тому про цю послугу варто попросити портьє в готелі), а лічильник таксист включить не по прибутті на місце, а в момент отримання замовлення.
Limoges (85.00km)
Bourges (95.67km)
Châteauroux (74.18km)
Montluçon (34.32km)
Euro, €
AND, BEL, DEU, ITA, LUX, MCO, ESP, CHE
2.64 €
13.00 €
+33
